Історія твору

Тринадцять дюжин чортів: колекція, що виросла в музей

Колекція чортів („Velnių kolekcija“), nuo 1906
Колекція чортів
Колекція чортів · Doyle of London · CC BY-SA 4.0

Художник Антанас Жмуйдзінавічюс задумав зібрати рівно тринадцять дюжин чортів — 169. Сьогодні в його музеї їх понад три тисячі.

Усе почалося 1906 року з подарунка: першого чортика художнику подарував письменник і священник Юозас Тумас-Вайжгантас. Жмуйдзінавічюс — серйозний живописець, один із патріархів литовського мистецтва — жартома вирішив зібрати «чортову дюжину чортових дюжин»: тринадцять разів по тринадцять.

План провалився швидко — і на щастя. Чорти стікалися звідусіль: друзі везли з подорожей, незнайомці надсилали поштою. Колекція переросла сотні й не зупинилася.

Що це за чорти

У литовському фольклорі чорт — фігура не страшна, а господарська: дурнуватий, легко обдурюваний, який вічно програє хитрому селянину. Тому в колекції здебільшого не чудовиська, а характери: чорти-музиканти, чорти-картярі, маски Ужгавенес, народне різьблення по дереву.

Є й гостріші роботи — найвідоміша зображує Гітлера і Сталіна, що витанцьовують чортів танець над Литвою. Народний гумор зустрічається тут з історичною пам'яттю.

Чим нас зачепила ця колекція

Рідкісний випадок, коли музей народився з особистого жарту — і став серйозною етнографічною колекцією. Експозиція чортів відкрилася 1965 року, поруч — меморіальний будинок художника. Сьогодні у фондах понад 3000 чортів приблизно з 70 країн світу: від литовського різьблення до японських масок.

Де побачити

Музей А. Жмуйдзінавічюса (Музей чортів) — V. Putvinskio g. 64, Каунас, навпроти Національного музею М. К. Чюрльоніса. Це його філія — обидва зручно оглянути за один день.

В останню неділю кожного місяця вхід безкоштовний.

Де побачити наживо: A. Žmuidzinavičius Collections Museum (Devils' Museum) · Kaunas